Рейдами називаються ділянки акваторії порту, захищені від сильного хвилювання, де судна можуть стояти на якорях в очікуванні причалів або виконання операцій, у тому числі і перевантажувальних, для чого використовуються спеціальні дрібні судна - ліхтери та баржі. Порти, в яких відсутні глибоководні причали і де всі вантажні та пасажирські операції виконуються за допомогою допоміжного дрібносидячого флоту, називають рейдовими. Рейдові порти через неекономічність використовують лише за малого вантажообігу.

Розрізняють рейди зовнішні, що знаходяться за межами огороджувальних споруд порту або у напіввідкритих бухтах, та внутрішні, розташовані всередині огородженої акваторії.

Рейдові причали безпосередньо не мають сполучення з берегом чи пов'язані з ним за допомогою спеціальних перехідних споруд. Рейдові причали створюються на внутрішньому або зовнішньому рейді та у відкритому морі. Слід відрізняти рейдові причали від рейдових стоянок, призначених лише для відстою суден, що чекають на постановку біля причалу.

Рейди повинні мати необхідну глибину, площа їх має бути достатньою для максимальної кількості суден, які можуть одночасно перебувати на рейді, та їх маневрування. Необхідно, щоб ґрунт у межах рейду добре тримав якір. Нерідко рейди для закріплення суден обладнуються спеціальними пристроями - причальними бочками на мертвих якорях або швартовними палами, що є окремими, встановленими в грунті опори (гравітаційного або пальового типу).



За родом вантажів, що переробляються, рейдові причали діляться на наливні і навалочні. За призначенням рейдові причали діляться на вантажні, розвантажувальні, вантажно-розвантажувальні та передавальні (транзитні); по конструкції - на плавучі, стаціонарні та комбіновані.

Причали у вигляді плавучих понтонів, обладнані відбійними, швартовними та якірними пристроями та інженерними мережами, використовуються для перевантажувальних операцій з нафтопродуктами та контейнерними вантажами, при пасажирських операціях, ремонті суден та ін.

Рейдові плавучі причали також можуть складатися з однієї швартовної бочки або буя (одноточкові) або з кількох (багатточкові), які мають перевантажувальне обладнання, бриділі, якірні пристрої та ін.

У відповідних умовах рейдові причали є дешевими та ткими що швидко монтуються. Основною перевагою цих причалів є те, що їхня вартість майже не залежить від глибини. При розташуванні судна вздовж напрямку вітру і течії, що можливо здійснити при швартуванні до одноточкових причалів, навантаження на причал зменшуються приблизно в 10 разів у порівнянні з навантаженнями при поперечному розташуванні судна.

Стаціонарний рейдовий причал відрізняється від плавучого тим, що замість буя будується пал. Продуктивність зливу-наливу у цих причалів вище, і вони значно меншою мірою схильні до впливу негативних факторів.